МЯУ-МЯУ кристаллы Жуков

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Все началось, когда я расколбасился и решил попробовать что-то новое. Мой друг Миша рассказал мне про закладки, которые можно купить у некоего Димона. Не долго думая, я решил зайти в этот рискованный бизнес.

Вечером я отправился на встречу с Димоном. Он был типичным худощавым хипповым парнем, с вытатуированными руками и длинными волосами. Все в нем кричало "подпольный дилер". Он достал пачку диазов и крошку мефедрона. Цена была космической, но я понял, что это того стоит.

После сделки я решил пригласить своих подруг, Марину и Катю, на небольшую сессию в подъезде нашего дома. Сушняк после рабочего дня был неимоверный, и нам так нужно было расслабиться.

"Девчонки, у меня есть кое-что интересное, зайдем в подъезд, оторвемся на полную" - проворчал я, и они сразу заинтересовались.

Мы сели на ступеньки и начали готовить наши "дороги". Я достал иглу и начал расколбасывать мефедрон в чайной ложке. Ах, эти сладкие моменты, когда наркотик становится доступным для употребления!

Марина с трепетом наполнила иглу и вколола себе в вену. Ее дыхание замедлилось, а глаза загорелись блаженством. Катя стояла рядом, держа в руках орех с кокаином. Она пообещала, что после этого у нас будет настоящий кик.

Все трое приветственно дымили, наслаждаясь чарующим действием наркотика. Нам было похуй на все, что происходит вокруг. Мы погружались в состояние нереального пиздеца, словно нас высосало в альтернативную реальность.

Наши сушеные организмы требовали жидкости, и я решил купить нам успокаивающий сироп. Забросив его в рюкзак, мы отправились в ближайший магазин.

Продавец нас внимательно разглядывал, но он был слишком глуп, чтобы понять, что с нами происходит на самом деле. Он просто продал нам бутылочку и пожелал хорошего дня. Мы улыбнулись ему и побежали обратно к подъезду.

Марина и Катя уже были в небесах, и я был не в лучшем состоянии. Когда я открыл рюкзак, сироп и пачка дорогих закладок высыпались на пол. Блядь, все в пиздец!

"Братаны, наши запасы испортились, но давайте не расстраиваться. Еще есть пару диазов, давайте за них затянемся и отсюда убежим" - крикнул я, пытаясь успокоить девчонок.

Мы дымили диазы, а в голове крутилась только одна мысль - как же я обосрался с закладками. Но ничего, друзья, в следующий раз у нас все получится. Ведь жизнь гопника не всегда проста, но она всегда интересна!